• Ви знаходитесь тут:

• Теплицька центральна районна бібліотека для дорослих імені Галини Журби
• Бібліотечні видання
• Інформаційні видання
• Друковані видання
• Михайло Стельмах

З глибини народного життя

Рекомендаційний список літератури
(До 100- річчя від дня народження М.П.Стельмаха )

Михайло Стельмах – один із найяскравіших знавців багатств української мови. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра різнобарвна і приваблива.
Михайло Панасович Стельмах – український поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і сценарист. Своїми поезіями, оповіданнями, повістями й романами він підніс рідне слово до високих вершин в українському письменстві ХХ століття. Завдяки цьому митець відбив глибинні площини народного життя, визначальні ознаки української ментальності,змалював типові народні характери. У цьому світі йде гостра боротьба правди й кривди, утверджується добро й заперечується зло. У його художньому світі земля і людина посідає центральне місце, це вісь, за словами М.Т.Рильського, навколо якої обертається цикл його романів.
24 травня в Україні святкують 100-річчя від дня народження письменника. Саме цій даті приурочений рекомендаційний список літератури. Користувачі бібліотеки матимуть змогу ознайомитись з літературою про життя і творчість М.Стельмаха.

Список літератури « З глибини народного життя» розрахований на широкі кола читачів,і містить літературу з фондів Теплицької ЦБ.Підбір літератури завершено 23 травня 2012року.

… я мрію так життя прожити,
Щоб кров і піт віддать землі своїй,
Щоб у плодах мої хилились віти,
Щоб розроставсь в глибинах корінь мій.
М.Стельмах. «В твоїм грозовім полі,Україно…»

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року в селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в незаможній родині. В його сім’ї панувала атмосфера шани до праці й повага до людини, любов до природи й краси, які йому прищепили його батьки.

Меморіальна садиба М.П.Стельмаха, с.Дяківці, Літинський район.

Рідня у М.Стельмаха була велика. З особливою ніжністю згадував він про батька, Панаса Дем’яновича ; діда Дем’яна – колишнього кріпака, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе ; дядька Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою, — цих простих,добрих,чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство малого Михайлика. Пізніше родинні відносини стали основою для написання М.Стельмахом роману «Велика рідня» (1951), за який був удостоєний Державної премії.
Автобіографічну повість «Гуси –лебеді летять…» М.Стельмах присвятив найріднішим людям: «Моїм батькам – Ганні Іванівні й Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою». Першою пробудила в хлопчика любов до рідної землі мати, про яку письменник писав в повісті«Гуси-лебеді летять…» так: «В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічним супутником – нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею…».

М. Стельмах з матір'юСвоїй рідній матусі М.Стельмах присвятив вірша « матері»

М. Стельмах з матір'ю

Стельмах часто згадував про свого батька, який під час російсько-японської війни був кочегаром на крейсері «Жемчужный». Одного разу ворожий снаряд влучив у котел, але Панас Стельмах, ризикуючи життям, кинувся в саме пекло і ліквідував пошкодження. За цей героїзм його нагородили Георгіївським хрестом. Це Михайлові нагадали під час навчання у Вінницькому педагогічному технікумі, мовляв, він син офіцера царської армії ( такі нагороди давали тільки офіцерам), «класово ворожого елемента». Його мали відчислити з навчального закладу, але батько все пояснив і сина поновили на навчання. Згодом М.Стельмах перший серед односельчан здобув вищу освіту.
У Михайла Стельмаха була велика сім’я : дружина Леся Анатоліївна, сини Ярослав і Дмитро, дочка Марта . Син Ярослав пішов по стопах батька і став письменником-драматургом. Дружина і діти після смерті М.Стельмаха приймали участь у виданні творів письменника — виступали упорядниками видань його творів та літератури про нього.

Михайло Стельмах із сином Ярославом у своєму кабінеті.

Перші поезії М.Стельмах почав друкувати у 1936 році , коли викладав українську мову й літературу у школах рідного Поділля. Молодий поет дуже любив рідний край, рідну землю,Україну і присвятив їм ряд поетичних творів.
Михайло Стельмах, як ніхто інший з українських творців літературного слова, прекрасно змалював у поетичних рядках людей-трудівників. Він присвятив цим працьовитим людям такі віршовані твори: «Вугляр» , «Тесля», «Садівник», «Пасічник», «Римар»,ін.
Поряд із захопленням писати, М.Стельмах займався збиранням усної народної творчості, зокрема, пісень . Любов до української пісні передалась йому від діда Дем’яна, який був переконаний, що «найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня». Пісня символізує духовні скарби народу, до яких з повним правом входять думи, легенди, казки, прислів’я, приказки, загадки, жарти, дотепи, скоромовки,ін.
Велику роль на становлення М.Стельмаха як поета мав М.Т.Рильський, який у його житті відіграв надзвичайно важливе значення. « Він сором’язливо показав мені свої вірші , од яких так і повіяло свіжим і своєрідним талантом , а також великий зошит власноручних записів пісень – тексти з нотами », — згадував Максим Тадейович.

М.Стельмах був і залишається в пам’яті українського читача як літописець українського села, хранитель правди і добра на землі.
Помер письменник 27 вересня 1983 р.

Література про життя і творчість М.П.Стельмаха

Стельмах, М. Вибрані твори [Текст ]/ М.Стельмах .- К.: Санкцент Плюс , 2005.- 736.
Стельмах ,М.Твори.В 7 т.Т.1./ М. Стельмах.-К .:Дніпро ,1982.- 656с.

Стельмах ,М. П. Правда кривда [ текст ] : Роман / М.П. Стельмах . – К. : Дніпро , 1990. – 427с.
Стельмах ,М. П. Непослшко довгі вушка і Дзвіночок [ текст ] : Казки за нар. Мотивами , Для мол. шкіл. Віку / М.П. Стельмах . – К . : Веселка , 1980. – 87с.
Стельмах М.П. Чотири броди [ текст ] : Роман / М.П. Стельмах . – К. : Дніпро , 1981. – 506с.
Стельмах М. Собрания сочинений В. 5 т. , Т.1. хлеб и соль . : Роман / М. Стельмах . – М. Худож. Лит. , 1983. – 664с.
Стельмах М. Собрания сочинений . В 5т. Т.2. Кровь людськая – не водица і Большая родня :Роман – хроника / М. Стельмах . – М. : Худож. Лит. , 1984. – 592с.
Стельмах М. А. Собрания сочинений. В 5т. Т.4. / М.А. Стельмах . – М. : Худож. Лит. , 1984.- 695с.
Стельмах М. А. Собрания сочинения. М. А. Стельмах .- М.: Худож. Лит. , 1984. – 608с.
Стельмах М. Чотири брода [текст] Роман / М. Стельмах . – М. : Сов.писатель 1983. – 268с.
Стельмах М. П. У бобра дора багато [текст] : Вірші та казки. / М. П. Стельмах . – К. : Веселка , 1987. – 95с.
Стельмах М. П. Хліб і сіль [текст] : роман / М. П. Стельмах . – К.: Дніпро, 1987. – 635с.
Стельмах М.П. Чотири броди [текст] : роман . / М. П. Стельмах . – К . : Дніпро 1995. – 592с.
Стельмах ,М. Твори .В 7 т. Т.2./ М. Стельмах.-К .:Дніпро, 1982.- 592с.
Стельмах ,М. Твори .В 7 т. Т.3. Велика рідня / М. Стельмах, - К. : Дніпро , 1983. – 672с.
Стельмах ,М. Твори .В 7 т. Т.4. Правда і кривда , Щедрий вечір , : Повість / М. Стельмах . – К. : Дніпро , 1983. – 712с.
Стельмах ,М. Твори .В 7 т. Т.5. / М. Стельмах . – К. : Дніпро , 1983. - 383с.
Стельмах ,М. Твори .В 7 т. Т.6. : Чотири броди : Роман / М. Стельмах . – К. : Дніпро ,1983. – 606с.
Стельмах ,М. Твори .В 7 т. Т.7. : Поезії / М. Стельмах . – К . : Дніпро 1984. – 647с.
Стельмах ,М. Собрани починений . В 5 т. Т.3 Большая родина : Роман – хроника /М. Стельмах . – М . : Худож. Мет. , -688с.
Стельмах ,М. Гуси – Лебеди летять … Щедрый вечер [ Текст ] Повести / М. Стельмах . – К. : Род. Школа , 1984. – 272с.
Стельма ,М. Дума про тебе [ текст ]: роман / М. Стельмах. – К. : Дніпро , 1985. – 390с.
Стельмах ,М. П. Казки [ текст ] Віршові казки для мол. шк. / М. Стельмах . – К. : Веселка , 1982. – 125с.
Стельмах ,М. Кров людська – не водиця : [ текст ] : Роман / М. Стельмах . – К. : Дніпро , 1986. – 348с.
Стельмах ,М. Кров людська не водиця [ текст ] : Роман / М. Стельмах . – К. : Дніпро , 1992. – 376с.

Підготувала : бібліограф ЦБС – Сміян В.


Теплик – 2012

Коментарi