/Files/images/PA110018.JPG

…сила переконання і глибокий патріотизм, для
якого Лисенко пожертвував усім – матеріальним
успіхом, славою і навіть особистим щастям –
піднімають його біографію до загальнолюдського
інтересу і з справедливістю ставлять його в ряди
героїв людського духу.
М. Старицький

22 березня 2012 року виповнюється 170 років від дня народження, а 6 листопада – 100 років від дня смерті основоположника національної композиторської школи, визначного піаніста і хорового диригента, педагога і громадського діяча, полтавця Миколи Віталійовича Лисенка.
Нащадок старовинного шляхетного роду став одним з найвизначніших громадян України не лише на теренах мистецьких, але й державотворчих.
В останні роки приходимо до переосмислення постаті цього визначного, сказати б – "канонізованого" діяча української культури, традиційно обмежуваного формулою "Сонце української музики". Дедалі рельєфніше постає перед нами багатогранний характер Лисенка: людини лагідної, навіть простодушної з рідними, друзями – і водночас безкомпромісної і настійливої там, де йшлося про національну справу. "Все, що мало в собі хоч макове зерно української культури – ставало святим для Миколи Віталійовича. Бо Україна була сонцем його життя", – писала Людмила Старицька-Черняхівська. Сьогодні, оглядаючи життєвий та мистецький подвиг Лисенка, з певністю можна говорити про безсмертя його творчої спадщини. Більш детально пізнати непростий життєвий і творчий шлях нашого композитора допоможе читачам ця памятка.
Пам’ятка знайомить читачів з призабутими та маловідомими фактами з життя та діяльності композитора, піаніста, диригента, педагога, громадського діяча М. В. Лисенка.
Вона адресована бібліотекарям, вчителям, студентам, старшокласникам.

/Files/images/боьд.jpg

І поки живе Україна, житиме й Лисенко,
житиме невмирущою славою в серцях свого народу.
В. Щепотьєв

Микола Віталійович Лисенко народився 22 березня 1912 році у с. Гриньках Кременчуцького повіту (тепер Глобинського р-ну), в дрібнопоміщицькій сім’ї. З п'яти років вивчав музику під керівництвом матері, згодом — запрошеної вчительки. Загальну освіту здобув у приватних пансіонах Києва та Харкова.
У 1859 році вступив на природознавчий факультет Харківського університету, потім перейшов до Київського, де зійшовся з прогресивною молоддю, записував і обробляв народні пісні. Навчався у Лейпцігській консерваторії.
У 1876 році М. В. Лисенко оселився у Києві, де організував хор, з яким виступав у багатьох містах України, в тому числі на Полтавщині та у 1903 році у Полтаві.
У 1904 році у Києві ним була організована музично-драматична школа, де вчилося багато видатних діячів українського мистецтва.
М. В. Лисенко невтомно боровся за розвиток національної музичної культури. Кращі його опери - "Утоплена", "Тарас Бульба" (на сюжети творів М. В. Гоголя), "Наталка Полтавка" та дитячі опери "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима й весна".
Микола Лисенко — автор музики до "Кобзаря" Тараса Шевченка, на тексти якого він написав понад 80 вокальних творів різних жанрів. У 1868 році першим із композиторів М. В. Лисенко написав музику до "Заповіту" Т. Шевченка.
Основоположник інструментальних жанрів української музики, він зібрав і обробив велику кількість народних пісень, видав 7 випусків по 40 пісень для голосу з фортепіано, 5 циклів обрядових пісень тощо. Велика й різноманітна його спадщина стала видатним надбанням народу України, а також набула великої популярності далеко за її межами.

Оперна творчість основоположника української класичної музики М.В.Лисенко – одна з найяскравіших сторінок дожовтневої української музичної культури. Чуйний художник, вихований на передових ідеалах свого часу, Лисенко не тільки підсумував усе, створене на Україні до нього в жанрі опери, але й опинився далеко попереду деякий своїх сучасників (П.Сокальського, Б.Підгорецького та ін.), намітивши водночас дальші шляхи розвитку українського національного оперного мистецтва.
Творчості Лисенка, як і взагалі класичній музиці, властиві глибока ідейність, народність, реалізм, органічна єдність змісту і форми, висока професіональна майстерність.
У своїх композиціях Лисенко створив галерею народних типів. Взяті з самого життя, вони відзначаються реалістичністю художнього втілення і широтою узагальнення.
Засобами музичної виразності у Лисенка виростають з народнопісенних інтонацій і зворотів .Уміння передати зміст народної творчості ,розкрити її виражальні можливості, правильно відобразити психологію народу з допомогою засобів музичної творчості – такі характерні риси Лисенка- художника. Діяльність Лисенка дуже широка:він був композитор, піаніст, педагог, диригент, вчений – фольклорист ,активний музично – громадський діяч. Своїми теоретичними роботами (про характерні особливості українських дум і пісень, що їх виконував кобзар Остап Вересай, про українські народні музичні інструменти та ін..) він зробив цінний вклад у вітчизняну науку про народну музичну творчість.
Як художник- демократ Лисенко у своїх творах правдиво відобразив життя народу і його боротьбу проти визискувачів . Глибокий патріотизм, народність і реальність – основні риси творчості Лисенка. На цих благородних засадах виховувались і продовжували почату Лисенком справу його найближчі послідовники – К.Стеценко, М.Леонтович,Я.Степовий.
Під впливом Лисенка формувалась і розвивалась творчість українських радянських композиторів – Л.Ревуцького,С.Людкевича,Г.Верьовки,П.Козицького, представників молодшого покоління –П.Майбороди,Г.Жуковського,А.Свечнікова та інших.
Ім’я М.В.Лисенка присвоєно Харківському академічному театру опери та балету,Львівський консерваторії, Київській музичній школі,Полтавському музичному училищу.
Помер і похований м. Києві.
Пам’ятники М.Лисенку споруджено у м.Києві та на батьківщині композитора, с.Гриньках.

/Files/images/lisenko1-m.jpg

Література про життя та творчість композитора


/Files/images/итрлщ.jpeg

/Files/images/жджє.jpeg

Твори

Лисенко,М.Молодці[Текст ]:Збірка ганків та веснянок.,Збірка народних пісень. В хоровому розкладі.- К.: Муз.Україна ,1990.-141с
.Ой одна я, одна… [Текст ]: збірка нот / Українськім класичні романси .- К.-1983.-С.56-113.
Чом,чом не прийшов. Українська народна пісня, обробка М.Лисенка [Текст ] // П.П. Леонтьев,М.А.Печенюк Буквар сопілкаря .- Хмельницький., 2004.- С.97-99.
Молитва за Україну. Духовний гімн « Боже великий, єдиний» [Текст ]: Історія пісні / муз. М.Лисенка.,сл..О.Кониський // Позакласний час.- 2008.- №3.- С.22.
Наталка Полтавка: клавір:опери І. П. Котляревського "Наталка Полтавка"[Текст ]. — К.: Муз. Україна, 1969. — 82 с.
Наталка Полтавка: опера на 2 д., 3 відміни. Лібрето[Текст ] /упор. і вступ. стаття Д. Маковій; за ред. М. Т .Рильського; худож. Н. М. Денисова . — К.: Муз. Україна, 1980. — 106 с.: іл., ноти.
Листи [Текст] / М. В. Лисенко. — К.: Муз. Україна, 2004. — 680 с.: іл.
Листи [Текс] / М. В. Лисенко; впор., прим. та коментарі О. Лисенка; вступ. стаття М. Т. Рильського. — К.: Мистецтво, 1964. — 533 с.

Про М. В. Лисенка

Лисенко Микола Вітальович [Текст ]// УСЕ .Універсальний словник- довідник.: 1999.- С.766-767.
Лисенко Микола Вітальович[Текст ] // УРЕ .- 2-ге вид..- К.: 1981 .- Т.6.- С.141- 142
.Ладвинская,А.А. 70 знаменитих композиторов:судьба итворчество [Текст ] / А.А.Ладвинская .- Донецк:оооПКФ,,БАО,, ,2006.- 416с
.Булат,Т. Николай Лисенко[Текст] / Т.Булат .-К.: Муз.Україна , 1981.- 119с.
Меморіальний будинок-музей М.В.Лисенка в Києві [Текст ]:фотоальбом .- К.:Мистецтво .,1983.- 47с.
Н.В.Лисенко [Текст ] // 100 опер :История создание сюжет музики.- Ленінград.- 1987.- 8-е узд..- С.397-400
.Неопубликованная кантата « Памяти Лисенка »[Текст ] //В. Клин. О музике.- К.,1985.- С.32-35.
Історія української музики :кінець XIX- початок XXстоліття[Текст ]: імен.покажчик .- К.: Наукова думка .- Т.3.- 1990.- 424с.
Історія української музики :кінець XIX- початок XXстоліття[Текст ]: імен.покажчик .- К.: Наукова думка .- Т.2.- 1989.- 464с.
Лисенко, О. М. Спогади про батька [Текст ] / літ. виклад Б. Хандроса; передм. М. Т. Рильського. — 5-е вид. — К.: Муз. Україна, 1991. — 364 с: фотоіл., портр.
Микола Лисенко у спогадах сучасників: у 2-х т [Текст ]. / уклад. А. П. Лащенко. — К.: Муз. Україна, 2003.- 344с.:іл.
Лисенко Микола Віталійович[Текст ] // Капустін, В. С. Одна на цілий світ: розповіді про творців українських пісень, які стали народними /В.С.Капустін . — К.: Криниця, 2003. — С. 140 - 141.
Лисенко Микола Віталійович: біографія композитора[Текст ] // Провідники духовності в Україні: довід. / за ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища шк., 2003. — С. 694 - 696.
Ревуцький, Д. М. Микола Лисенко: повернення першоджерел [Текст ] /Д.М.Ревуцький. — К.: Муз. Україна, 2003. — 321 с.
Микола Лисенко[Текст ] // Видатні постаті в історії України IX-XIX ст.: короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети. — К.: Вища шк., 2002. — С. 341 - 345.
Син козацької вольниці: рідний край у долі М. В. Лисенка[Текст ] // Ротач, П. П. І слово, і доля, і пам'ять...: статті. Дослідження. Спогади /П,П.Ротач. — Полтава: Верстка, 2000. — С. 315 - 324.
Товстуха, Є. С. Микола Лисенко: оповіді про композитора [Текст ] / худож. П. О. Костюченко. — К.: Рад. письменник, 1988. — 341 с.: іл.
Василенко, З. І. Фольклористична діяльність М. В. Лисенка [Текст]/З.І.Василенко. – К. Наук. думка, 1972. – 186 с.
Архимович, Л. М. В. Лисенко: життя і творчість [Текст ] / Л. Архимович, М. Гордійчук. – К.: Мистецтво, 1952. – 248 с.

.Загайкевич, М. Микола Лисенко – відомий і невідоми [Текст ]/ М.Загайкевич // Культура і життя. – 2005. – 21 верес. – С. 3
Скорульська, Р. Микола Лисенко як літератор [Текст ] /Р.Скорульська // Слово Просвіти. – 2005. – 4 – 10 серп. – С. 7: фото.
Панчина, Н. Публіка лишила залу в захваті: [про гастрольно-концертну діяльність М. Лисенка (за листуванням композитора)]/ Н.Панчина // Українська культура. — 2000. — № 2. — С. 36.
Дуда, М. І "Тараса Бульбу" Лисенка першим проспівав Шаляпін: [про дружні стосунки композитора з видатним співаком]/ М.І.Дуда // Молодь України. — 1998. — 19 берез. - С. 3.
Кошиць,О. Микола Лисенко : мемуарний портрет [Текст ] / О.Кошиць // Шкільна бібліотека.- 2012.- №3.- С.18.
Скорульська , Р. На обріях нового тисячоліття .До 160-річчя від дня народження Миколи Лисенка [Текст] / Р.Скорульська // українська культура.-2002.- №3 .-С.8.
Орел,С. Хоч доля й не звела їх віч-на-віч [Текст ] Спогади про М.Лисенка / С. Орел // Слово Просвіти.- 2012.- 8-14 берез.- С.12.

Кiлькiсть переглядiв: 402

Коментарi