Євген Пилипович Гуцало-відомий український письменник, народився 14 січня 1937 року в селі Старий Животів на Вінниччині в родині сільських вчителів. Його ранні оповідання та новели вражали своєю ліричністю, щирістю й дивовижним відчут­тям мови. Євгена Гуцала вважають одним із найяскравіших представників “шістдесятництва”, коли після страшних років сталінських репресій почалося відро­дження української культури. За своє недовге життя - прожив письменник лише 58років - він написав понад чотири десятки книжок, до яких увійшли оповідання, новели, повісті, романи, публіцистичні статті та вірші. Серед них найпомітнішими є повісті та збірки оповідань “Люди серед людей", “Яблука з осіннього саду", “Скупана в любистку”, “Олень Август", “Хустина шовку зеленого", “З горіха зерня", “Запах кропу", “Серпень, спалах любові", “Сільські вчителі", “Шкільний хліб", “Передчуття радості", “Бережанські портрети", “Зелене листячко з вирію",“Що ми знаємо про любов", “Полювання з гончим псом", “Мистецтво подобатися жінкам", “Княжа гора", “В гості до білого світу", “Сльози Божої Матері", "Співуча колиска з верболозу", “Діти Чорнобиля"; роман-трилогія “Позиче­ний чоловік”, “Приватне життя феномена", “Парад планет"; поетичні збірки “Письмо землі", “Напередодні ниніш­нього дня", “Час і простір"; збірка публіцистичних статей “Ментальність орди". Особливе місце належить творам для дітей: 1984 року за дитячі книжки “Саййора" та “Про­летіли коні" він був нагороджений Державною премією імені Т.Г. Шевченка.

«Особливість таланту Євгена Гуцала»-під такою назвою в бібліотеці проведено літературне досьє, присвячене 80-річчю від дня народження Є. Гуцала.