"Моя Всевишняя Любове!"

2012-11-30

Моя Всевишняя Любове!

«Якщо людство витворило Храм для свого духу, то є і Храм пам’яті, Храм Любові і Болю».

Сьогодні ми хочемо повести мову про митця, яка є окрасою літератури, великою шанувальнице рідної української мови, гордістю України.

Не можна знайти тих, слів, які у прозі могли б передати всю велич мудрості,

філософії серця, прекрасної і благородної людини - Катерини Вакулівни Мотрич. Цього року 30 листопада вона святкує своє 65- річчя.

Народилася Катерина Мотрич в с. Васильків на Черкащині в родині коваля. Закінчила факультет журналістики Київського університету. Початок творчої діяльності письменниці пов'язаний з редакцією молодіжної газети «Молода гвардія», де були надруковані її найперші оповідання. Опісля працювала і в інших редакціях та видавництвах. Катерина Мотрич автор книги новел «Соняхи» (1977р). «Час найкоротшої тіні (повість, оповідання) (1982р). Книга розповідає про земні турботи, болі та радощі хліборобів, про непрості шляхи кохання й людського щастя.

Роман « Досвіток» (1987р.) цінний з погляду морального самоочищення людини.

В книзі «Перед Храмом любові і болю» (1989) найбільше хвилює автора тема, як і чому опиняється на задвірках людської душі добро, милосердя, совість.

«Молитва до мови» Катерина Мотрич ці слова ніби дивляться в душу кожного з нас очима рідної мами, батьківським словом промовляють до нашого серця.

Книга яка передавалась більшість наших читачів з рук в руки, переповідалася з уст в уста, записувалась окремими цитатами в домашні записнички – це вершина у прозовому доробку К. Мотрич «Ніч після сходу сонця» (2001р.) Цей твір спонукає до болючого і серйозного переосмислення давньої і недавньої історії України. Духовний світ прадідів і сучасників, чорно - білі протистояння добра і зла, чужого і рідного, обриси відомих історичних фактів, особистий досвід - все переплелося в яскравому і несподіваному узорі. Кожен із користувачів бібліотеки, хто прочитав цей роман Копач Ю.Д., Йолкіна Л.Д., Пікалюк Р.І., Гижко Н.М., Бродецька Г.М., Патлата Н.І., та інші хотять придбати в домашню бібліотеку, щоб розмістити разом з «Кобзарем» Т. Шевченка. Книга того варта.

Сімя Пролєєвих О.С. та Микола Кузьмич особисто спілкувалися з Катериною Мотрич по телефону. І від усіх тепличан висловлювали щиру вдячність за книгу.

Хочеться побажати авторові доброго здоров’я, сили, нових прекрасних творів,багато меценатів. Щоб таку творчість не загубити в теперішньому світі. Лише повага до минулого крокує у майбутнє.

Всі книги К. Мотрич є у фонді центральної районної бібліотеки.

Т. Дудник

Зав.відділом центральної районної бібліотеки